Ризик-версія «Подорож у павутинні Грошо NET»

 

Ризик-версія

 «Подорож у павутинні Грошо NET»

 (для учнів 6 – 8 класів)

 Мета: розширити світогляд дітей, сприяти розвитку пізнавальних інтересів, виховувати почуття колективізму, комунікабельності, розширювати знання вихованців про грошову систему, про історію походження грошових знаків, національну валюту різних країн, розвивати увагу та пам’ять.

Хід програми.

 Доброго дня вам, шановні учасники нашої програми «Подорож у павутині Грошо Net». Все більше людей замислюються зараз про роль грошей у суспільстві. Треба сказати, що вони – це не головне у житті, але навіть мрії та сподівання здійснити набагато легше, коли вони опираються на фінансовий грунт. І тому важливо розумітися на економиці та грошово-фінансових поняттях.

У нашому сучасному житті існує дуже багато банків. Давайте згадаємо, які банки є у нашому місті?

— Приватбанк

— Індустріалбанк

— Укрсіббанк

— Промінвестбанк

— банк «Фінанси і Кредит»

— «Аваль»

— Полтава-банк та інші.

А тепер я хочу запропонувати трішки помріяти. Уявіть собі, що Нацбанк України видав рішення: при кожному закладі освіти відкрити філію банку «ЗДМ» (Здійснення дитячих мрій). І працівників будуть набирати саме між школярами шкіл. Та є умова. Кожен банківський працівник повинен володіти масою знань з економіки, грошоведення, фінансування. Адже, коли володієш різними знаннями, ширше відкривається можливість піднятися кар’єрними сходами. Бо «поганий той солдат, який не мріє стати генералом». Тож сьогодні мені б хотілося перевірити, наскільки добре ви розбираєтеся в питаннях економіки і грошових відносин.

І спочатку хочу представити учасників команд, з якими ми будемо подорожувати грошовими лабіринтами. Отже, команда школи № 1, № 2, гімназії, ЗОШ № 4, НВК, ЗОШ № 6 спостерігати за нашими з вами успіхами буде  журі в складі:

1.

2.

3.

Роль грошей у різні історичні епохи виконували різні предмети: мідні дротики, дорогоцінні камені, черепашки, худоба, хутро. Перші монети, що дійшли до нас, були Гігом. Зроблені лідійські монети з електри-природного сплаву золота та срібла. На них був викарбуваний царський герб – лев і бик. Перші монети на Русі почали карбувати під час князювання Володимира І близько 1000 року. На одній стороні у них був зображений сам великий князь, а на другій – Ісус Христос. Монети виготовлялися зі срібла і золота і називалися, відповідно, срібники і златники. Зараз в різних країнах світу теж різні гроші, і вони мають різні назви. Та оскільки ми з вами будемо працювати в банку, то нам необхідно знати, якій країні належить відповідна валюта. Адже банківська система дуже велика і ми будемо співпрацювати з іншими країнами.

Конкурс 1. «Співробітництво» (Кожна правильна відповідь-1б.).

На картках написані назви країн та їх валюта. Але в назві грошових одиниць пропущені голосні літери. Завдання: вставити літери і прочитати валюту.

Болгарія – лв (лев).

Греція – вр (євро).

США – длр (долар).

Швейцарія – фрнк (франк).

Швеція – крн (крона).

Україна – грвн (гривня).

Ізраїль – шкль (шекель).

Індія – рп (рупія).

Росія – рбль (рубль).

Китай – нь (юань).

Монголія – тгрк (тугрик).

Турція – лр (ліра).

До нинішнього століття монети чеканили із золота та срібла, тому вони зустрічалися рідко, були дорогими, займали багато місця і не іржавіли. Їх можна було ділити, розпилювати на шматочки. Вважають, що так з’явився рубль (від «рубати», «обрубок»), який був частиною старішої російської грошової одиниці – гривні, рівною вагою одному фунту срібла.

Незважаючи на багато переваг, гроші все одно мали недолік – зустрічалися дуже рідко. Тому були винайдені паперові гроші. Банкноти представляли  собою розписку банкіра на збереження визначної кількості золота. Пізніше право випускати банкноти отримали великі центральні банки і, нарешті, перейшло до держави. І тоді грошово – торговельні відносини набули широкого розмаху, і звісно, з’явилося більше документів, які їх узаконювали. І ми з вами, як спеціалісти широкого профілю, маємо оперувати різними банківськими та економічними поняттям.

Конкурс № 2. «Довідничок банкіра». (Прав. відповідь 1б.).

На картках містяться пояснення різних економічних термінів.

Завдання: до кожного слова підібрати правильне його значення і походження.

1. Банк – походить від італійського – стіл, лава, за якими сидів купець-банкір, який займався купівлею та продажем цінних  паперів, акцій, благородних металів.

2. Економіка – походить від слів «господарство», «закон», є заголовком твору, де розглядаються правила розумного ведення господарства і землеробства.

3. Ломбард – кредитний заклад, який видає грошові позики, пізніше отримав право давати позики бідним людям без відсотків, або невеликим відсотком, або під заклад речей.

4. Вексель – боргове зобов’язання, яке видається боржником тій людині, яка дала позику. Слово походить від давнього дієслова «міняти».

5. Копійка – слово вперше згадується в часи Івана ІV, при якому було наказано робити гроші на його ім’я. На монеті чеканили зображення великого князя на коні зі списом в руці і тому «прозвали гроші копійними (спис – рос. «копьё»).

6. Гривня – слово згадується в угодах князів київських з греками ще в Х ст. і представляє собою золоту або срібну. широку і велику каблучку, з коштовним камінням, яка була символом влади вождя чи нагорода.

В кожному банку є безліч спеціалістів, які займаються своїми справами. Давайте згадаємо, хто ж там працює? (Менеджер, економіст, касир, спеціаліст по роботі з пластиковими картками, депозитами та ін.).

А на великих біржових торгах головними особами є брокери. Хто це? Це люди, які займаються купівлею та продажем акцій та цінних паперів. Якщо уважно до них придивитися, то можна побачити, що вони часто розуміють один одного без слів, за допомогою жестів. Така особливість спілкування не буде зайвою нікому, адже часто доводиться щось пояснювати, коли не можеш говорити. От зараз мені б хотілося побачити, наскільки уміло ви володієте мистецтвом пантоміми, і чи зможете ви пояснити щось клієнту банку без слів?

Конкурс № 3. «Показати прислівя».

Одна команда показує, інші повинні відгадати, що це за прислів’я. Якщо відгадали – команда отримує 1б., якщо ні – 0.

  1. Грошей і кури не клюють.
  2. Копійка гривню береже.
  3. Копійка любить, щоб її рахували. (Гроші рахунок люблять).
  4. Нащо нам гроші, як ми самі хороші.
  5. Гроші відчиняють усі двері.
  6. Хто має гроші – хмуриться, а хто не має – журиться.

За 5000 р. до н.е. виникла перша цивілізація Шумерська, і тут же виникли ринкові відносини, а отже, й гроші. До 3300р. до н.е. шумери використовували при покупці товару глиняні жетони. Різні види жетонів призначалися для різних видів товару.

Давні єгиптяни так високо цінували зерно, що використовували його для сплати податків і обміну на інші товари. Вони навіть створили точні терези, щоб зважувати зерно й інші дорогі товари. У Британії товар можна було обміняти на олово та срібло.

Як бачимо, гроші завжди рахували. Адже недарма кажуть, що гроші люблять рахунок. А для цього треба добре володіти знаннями з математики. І я б дуже хотіла подивитися, чи добре володієте ви азами рахунку. Та спочатку хочу показати свої уміння рахувати.

Пропоную вам зараз помножити свій день народження на 2, потім додати 5, помножити суму на 50 і додати стільки одиниць, в якому місяці ви народилися. Назвіть число. (Ведучий відгадує дату народження).

Конкурс № 4. 

А тепер свої уміння покажете ви. (Правильна відповідь 10 б.).

Знайти пари чисел, які мають суму 10 (21 пара).

6

1

7

2

4

4

8

0

5

3

8

0

5

6

7

1

4

9

2

6

1

3

5

4

2

1

3

4

7

2

2

3

5

4

6

8

1

5

2

9

5

4

3

3

8

0

9

1

7

7

9

1

2

3

1

7

5

9

3

8

5

6

5

1

У різні часи, як ми вже згадували, роль грошей виконували різні предмети. Наприклад: у старій Монголії грошима був «цегляний чай». «Цеглинки» представляли собою просочену телячою кров’ю, спресовану і висушену в печі суміш листя чайного куща і деяких рослин. Бажаючий що-небудь купити повинен був тягти з собою мішок з важкою «цеглою». Вага однієї складала майже 1,5кг.

Століттями на ринках багатьох країн світу панувала непримітна мушля – каурі. Вони досить рідкісні, добування і обробка їх вимагала чимало трудів.

На Ново-Гебрідських островах грошима слугували… копчені цинівки. Свідок розповідав, як вони виготовлялись: «Зі стелі в хижі звисало 8 або 10 цинівок. Під ними весь час підтримували вогонь. Поступово цинівки вкривалися блискучим чорним нальотом, У такому вигляді вони використовувались у якості грошей».

У нас з вами набагато простіше – взяли до рук гаманець з паперовими купюрами та монетами і пішли до магазину. Та грошові купюри у нас різного номіналу, про що говорить зображення на грошах. Тож мені б хотілося побачити, чи добре ви розумієтесь на наших українських грошах.

Конкурс № 5. «Знайти номінал» (Правильна відповідь 1б.).

На картках – зображення видатних діячів держави. Визначити, який портрет зображений на купюрах різного номіналу.

1 гривня      – Володимир Великий.

2 гривні       – Ярослав Мудрий.

5 гривень     – Богдан Хмельницький.

10 гривень   – Іван Мазепа.

20 гривень   – Іван Франко.

50 гривень   – Михайло Грушевський.

100 гривень – Тарас Шевченко.