ПІП: Ковнір Юлія Сергіївна
Дата народження: 18 листопада 1977 року;
Адреса: м.Комсомольськ, вул.Молодіжна 12/16/3;
Телефон: 096 953 05 02;
Освіта: середня спеціальна;
Навчальний заклад та рік його закінчення: Олександрійське училище культури, 1999 рік;
Спеціальність за дипломом: хормейстер, диригент хору, організатор культурно-дозвіллєвої діяльності;
Посада: керівник зразкового вокального ансамблю “Каприз”;
Загальний педагогічний стаж: 14 років;
Стаж роботи на посаді: 14 років;
Розряд: 10;
Курси підвищення кваліфікації: 2011 рік;
Рік останньої атестації: 2011 рік.
Характеристика професійної педагогічної діяльності
Ковнір Юлії Сергіївни,
керівника зразкового вокального ансамблю «Каприз»
Позашкільного навчального закладу
центру дитячої та юнацької творчості
Комсомольської міської ради
Полтавської області
Кожна людина народжується і формується в умовах та обставинах свого часу. Але не кожна всім своїм єством прагне до самовідданої праці. Сповнена сил, енергії та життєвого досвіду, завжди у творчому пошуку, повсякденній педагогічній роботі уже 14 років працює керівником зразкового вокального ансамблю”Каприз” позашкільного навчального закладу центру дитячої та юнацької творчості Комсомольської міської ради Полтавської області Юлія Сергіївна Ковнір.
За цей час вона зарекомендувала себе як талановитий педагог із великим творчим потенціалом. Юлія Сергіївна глибоко володіє методикою проведення гурткових занять і тому навчання та виховання проходять на високому методичному рівні. Це забезпечується насамперед високою вимогливістю до себе і до вихованців, старанною підготовкою до кожного заняття.
Протягом підготовки і проведення занять керівник гуртка пам’ятає, що не можна ігнорувати жодним завданням – навчальним, виховним, художньо-освітнім. Вона пробуджує в дітей бажання творчо мислити, дає їм можливість виявити самостійність та індивідуільність, сприяє загальному їх розвитку. Юлія Сергіївна завжди шукає шляхи, щоб викликати у дітей живий інтерес до виконання завдання і тому для цього використовує різні методи та підходи.
Ігрові моменти, вдало вплетені в структуру заняття, підсилюють пізнавальний інтерес гуртківців до занять вокальним мистецтвом, пробуджують творчу уяву, фантазію. А іноді Юлія Сергіївна використовує їх просто, як форму відпочинку, задля психологічної розрядки, з метою поновлення працездатності дітей.
Педагог має ґрунтовні знання, які вміло передає дітям, поєднуючи різноманітні форми колективної та індивідуальної роботи. Педагог працює за власною програмою. Підбір репертуару Юлія Сергіївна здійснює з урахуванням психологічних, фізіологічних та творчих здібностей вихованців, що ще раз підкреслює професійні, педагогічні й методичні знання, спостережливість керівника. Вона намагається урізноманітнювати репертуар різножанровими творами – від народної пісні до творів сучасних як українських так і зарубіжних авторів.
Результатом кропіткої роботи з постановки голосу, техніки виконання, сценічної культури є те, що в 2008 році колективу було присвоєно, а у 2014 – підтверджено почесне звання «зразковий художній колектив» . Ансамбль та його солісти – неодноразові учасники, призери і переможці міських, зональних, обласних, Всеукраїнських і міжнародних фестивалів-конкурсів – «Дніпрова хвиля», Мистецьке сузір’я», “Пісенні крила Чураївни”, «Шукаємо таланти», “Повір у себе”, «Веселка», «Зоряний Крим», «Посмішки моря в Болгарії».
З 2008 року 5 випускників ансамблю «Каприз» стали студентами вищих навчальних закладів за профілем гуртка.
Юлія Сергіївна:
– член художньої ради ЦД та ЮТ;
– член обласного методичного об’єднання керівників вокального жанру;
– учасник Всеукраїнського семінару-практикуму методистів і керівників вокального жанру з теми: “художньо-творча діяльність дітей як фактор розвитку сучасної креативної особистості” у м.Херсоні;
– член журі на конкурсі вокальної майстерності “Золоті нотки” в м.Кременчуці;
– три роки поспіль керівник майстер-класів під час Міжнародного благодійного фестивалю “Діти-дітям” у м.Комсомольську (2011-2013рр.);
– член журі конкурсу пісенної творчості “Дві зірки” в оздоровчому центрі “Горизонт” (с.Запсілля Кременчуцького району).
Вона ділиться досвідом роботи з колегами міста, області.
За останні роки нею підготовлені методичні рекомендації на тему:
– « Індивідуальна робота у вокально-естрадному гуртку»;
Методичні посібники:
– “Вивчення нотної грамоти”;
– “Інноваційні форми та методи роботи у вокальному колективі”;
– “Казкові мандри країною музики”;
Розробки занять:
– “Значення музично-дидактичних ігор в житті дитини”;
– «Музичні професії»,
– «Розкажи нам, музико, казку»,
– «Ой, новина в нас, новина (розучування колядок)» та інші.
Ковнір Юлія Сергіївна нагороджена грамотами, дипломами та подяками:
– 7.11.2001р. – Грамота за вагомі успіхи у справі навчання і виховання підростаючого покоління та на честь 15-річчя ЦД та ЮТ;
– Почесна грамота за вагомий внесок у розвиток освіти на Полтавщині за підсумками атестації 2002-2003 н.р.;
– 20.05.2004р. – Грамота за перемогу в конкурсі “Кращий керівник гуртка 2004” та досягнуті успіхи в роботі з обдарованими дітьми;
– 24.04.2004р. (№008/04) Асоціація міст України – Почесна грамота за вагомий внесок у розвиток дитячої творчості та високий рівень педагогічної майстерності;
– 2005р. – Подяка за сумлінне відношення до роботи, професійний підхід до підготовки та проведенні заходів, присвячених святкуванню 45-річчя Дня міста, 60-ї річниці Перемог;
– 2006р. – Лауреат обласного конкурсу майстерності педагогічних працівників “Джерело творчості” за краще написання методичних розробок та конспектів занять і особистий внесок в реалізацію Закону України “Про позашкільну освіту”;
– 2006р. – Грамота за перемогу у міському конкурсі на кращу режисуру уроку;
– 2007р. – Диплом фіналістки конкурсу “Людина року” в номінації “Кращий працівник культури і аматорів народного мистецтва”;
– 2007р. – Грамота за І місце у міському конкурсі на кращу режисуру уроку в номінації “Конспект заняття гуртка”;
– 2008р. – Грамота за перемогу у відбірковому турі в номінації “творчий підхід та найзмістовніша розробка тематики” ХІІІ обласного ярмарку педагогічних технологій “Творчі сходинки освіти Полтавщини”;
– 2014р. – Грамота відділу освіти Комсомольської міської ради Полтавської області за активну участь у міському ярмарку педагогічних технологій “Творчі сходинки освітян Комсомольська – 2014”;
– 2014р. – Диплом Департаменту освіти і науки Полтавської державної адміністрації Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді Полтавської обласної ради ІІІ ступеня обласного конкурсу “Мозаїка творчої майстерності” на кращі методичні розробки серед педагогів позашкільних навчальних закладів естетичного спрямування області.
Ковнір Ю.С. користується повагою серед колег, дітей та їх батьків.
Директор Н.А.Сакун
Опис власного досвіду:
«Усі види мистецтва служать найвеличнішому з мистецтв – мистецтву жити на Землі»
Б.Брехт
Моє кредо:
“Я не хочу бути кращою за когось сьогодні, я хочу бути кращою за себе вчорашню…” – спрямовує мене на цікаву та плідну працю, творчий пошук у роботі з дітьми.
Ансамбль „Каприз” був заснований у вересні 2000 року. Основним напрямком роботи ансамблю я обрала естрадний. До складу репертуару включений різноплановий пісенний матеріал. За віком колектив поділяється на старшу та молодшу категорію.
Заняття , які проводяться у вокальному гуртку, мають на меті повторити вивчений матеріал , пояснити та закріпити новий. Найбільшого поширення набувають „ комбіновані” заняття ,бо вони поєднують ( комбінують ) різноманітні цілі та види навчальної діяльності у будь-якій послідовності – це робить заняття гнучкими та придатними для вирішення широкого кола навчально-виховних завдань, а саме:
навчальних:
– засвоєння знань , понять , формування уявлень про види та жанри музики , особливості художньо-образної мови різних видів мистецтв-музичного , візуального, хореографічного, театрального, екранного;
– розширення музично-естетичного досвіду, опанування вміннями та навичками в практичній діяльності;
-набуття початкового досвіду створення інтонаційно- художніх образів у процесі власної творчості: розвивальних:
– збагачення емоційно-почуттєвої сфери;
– розвиток загальних і спеціальних здібностей;
– стимулювання художньо-образного мислення, проявів уяви та інтуїції;
– формування універсальних якостей творчої особистості:
виховних:
– виховання естетичного ставлення до дійсності та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва;
– виховання світоглядних уявлень і ціннісних орієнтацій, розуміння учнями зв’язків музичного мистецтва з природним і предметним середовищем, життєдіяльністю людини, зокрема сучасною технікою, засобами масової інформації;
– виховання здатності сприймати, інтерпретувати та оцінювати музичні твори, висловлювати особисте ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки;
– виховання музичних естетичних інтересів, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні засобами музики відповідно до індивідуальних можливостей та вікових етапів розвитку.
Специфікою уроку вокалу є різноманітність видів діяльності: вивчення музичної грамоти та слухання музики, розвиток голосового апарату, виховання художнього вокального смаку, виконавська майстерність.
Вибір форм роботи на занятті залежить перш за все від теми. Саме їй підпорядковані усі види діяльності на занятті, всі деталі, окремі музичні твори та коментарі, запитання керівника та відповіді вихованців. Саме тема робить єдиним цілим такі різні види діяльності, як слухання музики і спів, музикування й гру…
Інноваційні методи, які впроваджуються на заняттях.
Цікавими для теорії та практики є власне нетрадиційні уроки для яких характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес у дітей і сприяє їх оптимальному музично-естетичному розвитку і вихованню.
Прикладом з власного досвіду є такі групові заняття як:
– театралізований урок: «Розмалюємо писанку» (метою якого є : виховання інтересу до традицій українського народу; виховання любові й поваги до рідної землі; розвиток образного сприймання декоративно прикладного мистецтва й музики; знайомство з історією й символікою писанок );
– уроки-концерти для батьків «Подорож до Країни музики», «Музичне намисто» (метою яких є: сприяння згуртуванню колективу; загальне ознайомлення батьків із специфікою роботи вокального гуртка; залучення батьків до участі в роботі гуртка; становлення певних єдиних вимог до дітей та стимулювання їх творчого потенціалу);
– розробка методики: «Мікрофон і вокал».
Методики, які використовуються під час заняття.
1.Методика постави голосу:
а) методика роботи над співочим диханням;
б)методика виконання вокально-технічних вправ для удосконалення співочого голосу;
в) методика розучування та роботи над музичним твором.
2. Методика розучування і роботи зі скоромовкою:
артикуляційна гімнастика.
3. Методика роботи з мікрофоном.
4. Методика пізнавальних ігор.
5. Методика виховання акторської майстерності.
Приклад методики пізнавальних ігор.
В ігровій формі можна проводити як окремі етапи, так і все заняття. До кожної теми уроку, окремого виду діяльності можна придумати гру. Для її створення потрібні винахідливість і фантазія. Приклад ігор, які я використовую на заняттях у своєму гуртку:
Молодша вікова категорія.
– Гра «Вартові казкового королівства Країни Музики» – для підведення підсумків з теми. Я оголошую про те, що король та королева казкового королівства запрошують на бал. Усі хочуть на нього потрапити. А перепусткою є відповіді на запитання двох вартових, що стоять на вході до королівства. Основою питань є теми уроків (елементарна теорія музики, тощо).
– Гра «Спіймаймо в долоньки» застосовується для розширення словникового запасу стосовно емоційно-образних характеристик музичних творів. Після прослуховування твору, або пісні , я описую характер, спеціально називаючи неправильні слова. Діти повинні “зловити” правильні слова-характеристики даного твору ( пісні ) плесканням у долоні.
– Гра-конкурс «Змагання конферансьє» (хто краще з дітей оголосить музичний твір або пісню ).
– Гра «Казка» – для пояснення вчителям навчального матеріалу (поняття нотної грамоти ) у формі казки. Або дітям пропонується вигадати свою казку за вивченим матеріалом з будь-якими героями та сюжетом, зрозумілу усім, але так, щоб її головна думка відображала суть навчального матеріалу. Оцінюється оригінальність вигаданого, гумор, незвичайність казки.
– Гра «Музичний рибалка» – музичні терміни записуються на вирізаних із паперу рибках. Діти ловлять рибу, пояснюють терміни. Хто не може пояснити, кидає рибку назад в „ озеро”. Кращий той, хто наловив більше риби.
Старша вікова категорія.
– Творча гра «Знайомство» (ритмізація, мелодизація свого імені).
Я пропоную познайомитись один з одним, але у незвичайній формі- музичній. На ритмічно-мелодичну вокальну імпровізацію керівника у формі питання „Як вас звати?” діти, відповідно, повинні проспівати своє ім’я.
– Гра у «психологів», які розуміються на найпотаємніших проявах людської душі. Умови перед слуханням музичного твору: людина прийшла до психолога розповісти про наболіле. Що можна сказати про цю людину.
– Гра «Естафета» по своїй суті є вокальною імпровізацією, завдання якої – спів нових інтонацій від заданого (попереднього) звука.
– Гра «Луна» – учень проплескує ритмічний рисунок, а інший – повторює ритмічний рисунок і додає новий.
– Гра в «кореспондентів» : скласти опитувальник до однієї з теми (наприклад: «сучасна музика») й опитати інших дітей про їх ставлення до даного жанру музики. Наприклад, під час вивчення сучасної естрадної музики, «кореспонденти» можуть запитати :
«Яку музику ви любите? А які жанри сучасної естрадної музики вам більше подобаються і чому?». У даному випадку кореспондент має змогу познайомитись з думками інших учнів і порівняти їх із своїми власними.
Я вважаю, що підсумком такої роботи є те, що випускники ансамблю:
Ткач Максим
Стєльнік Юлія
Ганна Компанієць
Озерна Маргарита
Манукян Софія
стали студентами вищих навчальних закладів по профілю гуртка.
Відомості про результативність педагогічної діяльності.
Зразковий вокальний ансамбль “Каприз” має певні успіхи та нагороди:
2002р.
Міський фестиваль дитячого та естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»:
– старша вікова категорія – диплом Лауреата,
– сольне виконання старша вікова категорія – І місце
Обласний фестиваль дитячого естрадного мистецтва «Таланти твої, Полтавщино»:
– старша вікова категорія сольне виконання – І місце.
2003р.
Міський фестиваль дитячого та естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»:
– молодша група ансамблю – ІІ місце.
2004 р.
Міський фестиваль дитячого та естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»:
– диплом за оригінальну манеру виконання, проявлену у вокальному жанрі серед учасників старшої вікової категорії;
Перший Всеукраїнський фестиваль-конкурс естрадної пісні «Пісенні крила Чураївни»:
– Латипова Ксенія – диплом учасника.
2005 р.
Міський конкурс художньої самодіяльності «Веселка»:
– ансамбль «Каприз» – ІІІ місце.
Міський фестиваль дитячого та естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»:
– ансамбль «Каприз» – ІІ місце,
– дует у складі Є.Саболдашної та Г.Горінчоя – ІІ місце,
– сольне виконання старша вікова категорія – І місце,
– сольне виконання старша вікова категорія – ІІ місце.
Обласний фестиваль дитячого естрадного мистецтва «Таланти твої, Полтавщино»:
– сольне виконання молодша вікова категорія – І місце,
– сольне виконання старша вікова категорія – ІІІ місце.
2006 р.
Міський фестиваль дитячого та естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»:
– Євгенія Саболдашна – І місце,
– Ольшанська Інна – ІІ місце,
Всеукраїнський фестиваль-конкурс естрадної пісні пам’яті Раїси Кириченко «Пісенні крила Чураївни»:
– Латипова Ксенія – ІІ місце.
Урочиста церемонія нагородження талановитих та обдарованих дітей «Твоє майбутнє, Комсомольськ»:
– Ансамбль «Каприз» – участь
Міжнародний фестиваль-конкурс «Посмішки моря» в Болгарії:
– Латипова Ксенія – І місце,
– Озерна Маргарита – ІІ місце,
– Ольшанська Інна – ІІ місце.
2007 р.
Міський фестиваль дитячого та естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»:
– Ольшанська Інна – І місце,
– Євгенія Саболдашна – Гран-прі.
Всеукраїнський фестиваль дитячого естрадного митсецтва «Мистецьке сузір’я»:
– Ольшанська Інна – І місце,
– Озерна Маргарита – ІІ місце,
– ансамбль «Каприз» – І місце,
– Латипова Ксенія – І місце,
– Саболдашна Євгенія – І місце.
Міжнародний фестиваль естрадної творчості «Зоряний Крим»:
– Ольшанська Інна – ІІ місце,
– Озерна Маргарита – ІІ місце,
– ансамбль «Каприз» – І місце,
– Латипова Ксенія – І місце.
2008 р.
Міський огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»:
– старша група ансамблю – І місце,
– Євгенія Саболдашна – ІІІ місце,
– Георгій Горінчой – ІІ місце.
Міський фестиваль дитячого та естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»:
– старша група ансамблю – І місце,
– Євгенія Саболдашна – ІІ місце,
– Георгій Горінчой – ІІІ місце.
Обласний огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»:
– Саболдашна Євгенія – І місце.
Всеукраїнський фестиваль дитячого естрадного мистецтва «Мистецьке сузір’я»:
– старша група ансамблю – І місце.
Відбірковий тур обласного фестивалю-конкурсу «Шукаємо таланти»:
– старша група ансамблю – ІІІ місце,
– Євгенія Саболдашна – І місце,
– Георгій Горінчой – ІІІ місце.
2009р.
Міський огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»:
– дует у складі Х.Тимошенкова та С.Манукян – ІІ місце,
– Євгенія Саболдашна – І місце,
– Георгій Горінчой – ІІ місце,
– Інна Ольшанська – ІІІ місце.
Міський фестиваль дитячого та естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»:
– дует у складі Х.Тимошенкова та С.Манукян – ІІ місце,
– Євгенія Саболдашна – І місце,
– старша група ансамблю – І місце,
– Інна Ольшанська – ІІІ місце.
Обласний огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»:
– Саболдашна Євгенія – ІІІ місце.
Всеукраїнський фестиваль дитячого естрадного мистецтва «Мистецьке сузір’я»:
– Євгенія Саболдашна – І місце.
2010р.
Міський огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»:
– дует у складі Х.Тимошенкова та С.Манукян – ІІ місце,
– ансамбль «Мідолька» – ІІ місце,
– Євгенія Саболдашна – І місце,
– старша група ансамблю – І місце,
– Анна Прищепа – ІІІ місце;
Міський фестиваль дитячого естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»:
– дует у складі Х.Тимошенкова та С.Манукян – ІІ місце,
– ансамбль «Мідолька» – ІІІ місце,
– Євгенія Саболдашна – І місце,
– старша група ансамблю – І місце,
– Анна Прищепа – ІІІ місце,
– Інна Ольшанська – ІІІ місце;
Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Шукаємо таланти» ІV сезон:
– Інна Ольшанська – ІІ місце,
– Дар’я Костенко – ІІ місце,
– Софія Манукян – диплом учасника,
– Анна Прищепа – диплом учасника;
Всеукраїнський фестиваль дитячого естрадного мистецтва «Мистецьке сузір’я»:
– Інна Ольшанська – ІІІ місце,
– ансамбль «Мідолька» – ІІ місце,
– Євгенія Саболдашна – І місце,
– старша група ансамблю – І місце,
– Анна Прищепа – ІІІ місце,
– Дар’я Костенко – диплом учасника.
2011р.
Міський огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»
– І місце – старша група ансамблю
– І місце – молодша група, анс. «Мідолька»
– І місце – Саболдашна Євгенія
Зональний огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»
– І місце – старша група ансамблю
Обласний огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»
– старша група ансамблю – участь
Міський фестиваль дитячого естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»
– І місце – старша група ансамблю
– І місце – молодша група, анс. «Мідолька»
– І місце – Саболдашна Євгенія
– ІІ місце – Заіка Даша
– ІІІ місце – Сварієнко Катерина
– ІІІ місце – Горінчой Георгій
– ІІІ місце – Дует у складі Горінчой Георгій та Прищепа Ганна
– «Надія фестивалю» – Бєлінський Артур
– «Надія фестивалю» – Манукян Софія
Обласний конкурс дітей з особливими потребами «Повір у себе»
– ІІІ місце – Сварієнко Катерина
V Всеукраїнський фестиваль-конкурс мистецтв «Шукаємо таланти»
– ІІ місце – Манукян Софія
Міжнародний фестиваль «Мистецьке Сузір’я»
– Горінчой Георгій – участь
2012р.
Обласний огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»:
– Ансамбль «Каприз» – ІІ місце.
Міський огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка 2012»:
– ІІІ місце – старша група
– ІІІ місце – середня група
– ІІ місце – Зубкова Аріна
– ІІІ місце – Горінчой Георгій
2013р.
Міський фестиваль дитячого естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»:
– Ансамбль «Каприз» – ІІІ місце,
– Манукян Софія – ІІ місце,
– Зубкова Аріна – ІІІ місце,
– Сварієнко Катерина – «Надія фестивалю»
Обласний фестиваль дитячої творчості «Повір у себе» серед дітей з особливими потребами:
– Сварієнко Катерина – ІІІ місце.
2014р.
Міський фестиваль дитячого естрадного мистецтва «Дніпрова хвиля»:
– Литовченко Анна – ІІ місце,
– Зубкова Аріна – ІІІ місце,
– Заіка Дар’я – ІІ місце,
– Манукян Софія – дипломант,
– Горінчой Георгій – ІІІ місце,
– Молодша група ансамблю – ІІ місце,
– Середня група – ІІІ місце,
– Старша група – ІІ місце.
Міський огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»:
– Сін Катерина – ІІІ місце,
– Зубкова Аріна – дипломант,
– Манукян Софія – ІІІ місце,
– Горінчой Георгій – ІІІ місце,
– молодша група ансамблю – ІІІ місце,
– старша група ансамблю – ІІ місце.
Зональний огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»:
– ансамбль старша група – І місце.
Обласний огляд-конкурс художньої самодіяльності «Веселка»:
– ансамбль старша група – ІІ місце.
Обласний конкурс дітей з особливими потребами «Повір у себе»
– ІІІ місце – Сварієнко Катерина.
За роки існування колектив ансамблю «Каприз» брав участь у міських, регіональних, обласних, Всеукраїнських та міжнародних концертних виступах, оглядах, конкурсах та фестивалях; має подарунки та дипломи, які є свідоцтвом творчої, плодотворної праці учасників колективу.
Відгуки батьків.
Латипова Тетяна Миколаївна
Хочу сказати декілька слів про викладача з вокалу – Юлію Сергіївну Ковнір. Вона чудовий викладач, вимоглива до дітей, віддає дітям всю свою душу, завжди переживає, щоб у дітей все виходило. Це людина з великої літери, на яку завжди можна покластися й довіритись. Моя дочка Ксенія дуже вдячна Юлії Сергіївні за те, що протягом довгих років вона була чудовим викладачем та стала хорошим другом. Велике їй за це дякую!
Сидорук Світлана Іванівна
Юлія Сергіївна викладач від Бога, з великим досвідом роботи і величезною віддачею улюбленій справі. В свій час я займалась вокалом з цим педагогом, тепер з великим задоволенням ансамбль «Каприз» відвідує мій син Ілля. Для нього кожне заняття – це щось незвичайне та цікаве. Кожне заняття він чекає з нетерпінням. Юлія Сергіївна – відповідальний, вимогливий, добрий, чуйний та справедливий викладач.
Заїка Світлана Михайлівна та Заїка Олександр Валерійович
Юлія Сергіївна уважний педагог з вокалу, професіонал своєї справи. Вона має великий досвід роботи з дітьми, розуміє їх, вміє правильно застосовувати свою методику викладання як з дорослими, так і з маленькими вихованцями зразкового вокального ансамблю «Каприз» та знайти індивідуальний підхід до кожного.
Велику увагу приділяє вокально-технічним вправам. Не можна не відмітити людські якості педагога: висока самовіддача, доброзичливість, гнучкість у взаємовідносинах з батьками та дітьми.
Ми дякуємо Юлії Сергіївні від щирого серця за той досвід, який вона передає нашим дітям, за вміння донести і розкрити найменші деталі й секрети вокального мистецтва.
План – конспект заняття
молодшої групи (початкового рівня навчання)
на тему: «Тембри – кольори» в музиці. Співоча постанова та співацьке установлення. Робота над піснею: «Гопачок».
Мета заняття: Вчити розрізняти звучання контрастних за тембром інструментів. Ознайомити дітей з виражальними і зображальними можливостями тембру в музиці. Розвивати вокально-технічні навички; загальні і спеціальні музичні здібності. Збагачувати емоційно-почуттєву сферу дітей. Виховання інтересу і любові до музики та співу.
Завдання:
– навчальні: привчати дітей до уміння керувати власним голосом, прислухатися до нього, його інтонацій, змінювати силу голосу, характер рухів відповідно до музики.
– розвивальні: розвивати емоційну чутливість дітей, розвивати неподібний та ритмічний слух дітей.
– виховні: виховувати любов до пісні, бажання співати, отримувати задоволення та почуття радості від співу. Заохочувати дітей до емоційного спілкування в музичних іграх.
Наочні матеріали: малюнки з різною забарвленістю до теми: «тембри-кольори» в музиці; картки з малюнками до гри «форте – піано»; картки з малюнками до гри «мажор-мінор»; фото-ілюстрація із зображенням бубна.
Музичний матеріал: фонограма із записом українського народного танцю «Гопак»; фонограм із звучанням бубна (Бубен, український танок); фонограма мінус із піснею «Гопачок» (сл. В. Ладижця
(муз. М. Ведмедеря) аранжування В.Шмигла.
Нотний матеріал: план та методичні рекомендації щодо розспівування дитячого колективу; нотна партитура пісні «Гопачок» (сл. В. Ладижця, муз. М. Ведмедаря).
Музичні інструменти: фортепіано; дитячі музичні інструменти: бубен, дзвіночки.
Технічні засоби навчання: Музичний центр.
Використана література:
- «Розповімо дітям про музичні інструменти» Комплект наочних посібників. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011.
- Гумінська О.О. «Уроки музики в загальноосвітній школі: Методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005.
- Микола Ведмедерь «Немає України без калини». Пісні для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Тернопіль. Видавництво «Підручники і посібники», 2007р.
Хід заняття.
І. Вступна частина.
1) Привітання з дітьми.
2) Повідомлення керівником теми та мети заняття (Вчити дітей чути зміну музичних тембрів, усвідомити залежність характеру музичних образів від тембру того чи іншого інструментів).
ІІ. Основна частина.
1) Висвітлення матеріалу нової теми. Бесіда.
Керівник: Діти, погляньте ось на цей малюнок. (Демонстрація малюнку різнобарвного кольору).
А тепер подивіться ось на цей малюнок. (Демонстрація малюнку чорно-білого забарвлення). Скажіть мені, малюнки однакові? Що змінилося?
Діти: Колір, забарвлення. Малюнок став менш цікавим.
Керівник: Якби вся музика виконувалася лише на фортепіано, або тільки співалася, теж було б не дуже цікаво. Тому люди вигадали різні інструменти, щоб музика стала ще красивішою. Особливе забарвлення звука властиве певному інструменту чи голосу, називається тембром. Тембр у перекладі з французької мови означає дзвіночок, мітка, ознака. За тембром ми відрізняємо голоси знайомих людей, співаків.
2) Виконання вокально-технічних вправ:
– звукоутворення, звуковидобування, звуковедення;
– чистота інтонування різних музичних інтервалів;
– розширення співочого діапазону;
– правильне формування голосних та чітка вимова приголосних;
– співоча дикція та артикуляція, робота із скоромовкою.
3) Слухання музики. Бесіда.
Керівник: Діти, скажіть мені будь ласка як називається пісня, яку ми з вами вивчаємо?
Діти: «Гопачок».
Керівник: Давайте разом з вами згадаємо, що таке гопак?
Діти: Це український народний танок.
Керівник: Так, правильно, гопак виник у побуті Війська Запорозького. Цей танок має величний героїчний характер. А хто його виконує?
Діти: Це чоловічий танець, але сучасний гопак танцюють чоловіки й жінки, однак чоловіча партія залишається провідною.
Керівник: Так, молодці. Зараз я пропоную вам послухати цей танець у виконанні оркестру народних інструментів.
4) Робота над відпрацьовуванням пісні «Гопачок»
(сл. В. Ладижця, муз. М.Ведмедаря)
Інструктаж для керівника
Під час роботи над піснею керівник допомагає дітям усвідомити напрямок мелодійної лінії, граючи його на фортепіано. Він звертає увагу на звуковедення у музичних фразах, їх завершення. При виконанні пісні слід звернути увагу на її характер, настрій, темп, динаміку.
ІІІ. Заключна частина.
Контрольні запитання:
1) Яку музику ми сьогодні слухали? Яку пісню співали?
2) Коли інструментальне виконання українського народного танцю «Гопак» буде яскравішим, при виконанні на фортепіано чи на інструментах народного оркестру?
3) Що таке тембр в музиці?
Загальний підсумок заняття.
Керівник: Дорогі друзі, сьогодні ми з вами ознайомились із особливим забарвленням звуку – тембром, завдяки чому ми відрізняємо звуки скрипки від голосу, звуки труби від звуків фортепіано, барабана, сопілки, тощо. Завдяки тембру ми впізнаємо голоси своїх рідних, друзів, знайомих. А завдяки любові до пісні ми отримали справжнє задоволення та почуття радості від співу.
Наше заняття закінчено. До побачення. До нових зустрічей.
План-конспект індивідуального заняття
старшої групи (основного рівня навчання) на тему:
Співоча постанова та співацьке установлення .
Робота над розучуванням пісні: «На семи ветрах»
Мета заняття: 1) Розвивати загальні та спеціальні здібності, художньо-образне мислення, стимулювати творчий потенціал особистості.
2) Виховувати у вихованців особистісно-ціннісне ставлення до пісенного та музичного мистецтв.
3) Виховувати потребу і здатність до художньо-творчої самореалізації та духовного вдосконалення.
Завдання:
– навчальні: розширення музично-естетичного досвіду, опанування вміннями та навичками в практичній діяльності.
– розвивальні: – розвиток загальних і спеціальних здібностей;
– збагачення емоційно-почуттєвої сфери;
– формування універсальних якостей творчої особистості.
– виховні: виховання здатності сприймати інтерпретувати та оцінювати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки; виховання естетичного ставлення до дійсності та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва.
Наочність: Стенд із зображенням схеми голосового апарату.
Музичний матеріал: фонограма (мінус) пісні «На семи ветрах»
(сл. Л. Архипенко, муз. А. Лорак).
Нотний матеріал: План розспівування дитячого колективу.
Музичні інструменти: фортепіано.
Технічні засоби навчання: музичний центр.
Використана література.
– Дмитриев Л.Б. Основы вокальной методики – М.: Музика, 2007.
– Гонтаренко Н.Б. Сольное пение: секреты вокального мастерства – Ростов н/Д: Феникс, 2007.
– Л.В. Прохорова Українська естрадна вокальна школа. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв ІІІ – ІV рівнів акредитації. Видання друге. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006
Хід заняття
І. Вступна частина.
Повідомлення керівником теми та мети заняття. (Закріплення та удосконалення теоретичних та практичних знань стосовно основних вимог до співу. Розвиток уяви мислення інтонаційної виразності мови, а також уваги та музичної пам’яті).
ІІ. Основна частина.
Висвітлення матеріалу нової теми. Бесіда.
Співоча постанова та співацьке установлення – це процес розвитку у голосі якостей, які необхідні для його професійного використання. Голос може бути «поставлений» для сценічної роботи, ораторського мистецтва, та співу у різних жанрах вокального мистецтва. Методика постанови співочого голосу підкорюється на загальні принципи використання співочого дихання, артикуляції та резонаторів.
Виконання вокально – технічних вправ:
1. Підготовка відчуття співочого апарату до процесу фонації. Спів с закритим ротом.
Прослідкувати:
1) зуби розімкнуті, нижня щелепа глибока;
2) губи у стані лоскотання;
3) розспівувати починати на примарних тонах відповідно діапазону кожного голосу;
4) відчути округлість м’якого піднебіння.
Педагогічна мета:
1) розігріти зв’язки на природному співочому тоні;
2) закріпити сенсорним відчуттям процес фонації на примарному тоні;
3) будування інтонаційного слуху;
4) підключити необхідні резонатори та закріпити загальну систему співочого дихання.
2. Вправа на Legato для вирівнювання регістрів.
Прослідкувати:
1) за збереженням рівної вокальної лінії на округленому співочому тоні;
2) за збереженням звуку однієї сили близького формування;
3) за закріпленням напрацьованих відчуттів.
Педагогічна мета:
1) розвиток плавного звуковедення;
2) розподіл дихання на співочу фразу;
3) Свобода та повнота звучання.
3. Вправа на ctaccato.
Слідкувати:
1) за процесом співочого дихання та рухом діафрагми на торкання кожного звуку.
Педагогічна мета:
1) побудова співочого тону;
2) виділити для співочого тону місце фокуса:
«нижнє» (в масці)
«середнє» (під позіхом)
«верхнє» (під куполом піднебіння на внутрішній посмішці).
4. Вправа на розвиток гармонійного слуху.
Прослідкувати:
1) до двоголосся підводити поступово, щоб внутрішнє не злякати, а навпаки, досягнуту вдачу закріпити емоційно.
Педагогічна мета:
1) навчити слухати свій голос на фоні інших голосів;
2) виховувати почуття ансамблю;
3) підкоряти свій голос загальній гармонійній фактурі акомпанементу.
Робота над розучуванням пісні «На семи ветрах» (сл.Л. Архипенко,муз. А. Лорак)
Інструктаж для керівника.
Правильне розучування пісні має велике значення. В процесі розучування пісні є кілька моментів: показ пісні, розучування і, нарешті, закріплення її виконання, остаточна художня обробка.
Вибір методичних прийомів при розучуванні пісні впливає на:
а) рівень вокальної підготовки вихованців;
б) зміст, характер, складність і фактура пісні;
в) мета розучування.
Процес розучування пісні можна умовно поділити на чотири етапи:
- Ознайомлення з піснею.
- Засвоєння музичного і літературного тексту.
- Робота над технікою художнього виконання тексту.
- Завершальна художня доробка.
ІІІ. Заключна частина.
– Обгрунтування вихованцями можливості використання отриманих знань, умінь, вокально-технічних навичок.
– Загальний підсумок заняття.
Керівник: Дорогі друзі, мені хочеться згадати рядки Юрія Жадовського:
«И сколько чувств святых, прекрасних
Твой голос в серце разбудил».
Я хочу сказати вам, що голос – це діамант. Він засяє, якщо очистити кожну його грань від того, що заважає йому сяяти вільно та яскраво.
Ви можете спілкуватися із власним голосом, як з музичним інструментом, і вам будуть казати: «Гарна школа!». Але тільки голос, увінчений внутрішньою відвертістю, наповнений емоційною палітрою, гнучкий до найтонших нюансів людських почуттів, наповнений енергією серця, може відродити почуття слухача та торкнутися глибини його душі.
До побачення, до нових зустрічей.
Сценарій масового заходу
Концерт – вітання
зразкового вокального ансамблю «Каприз»
Мета: розвивати загальні та спеціальні здібності, художньо-образне
мислення, стимулювати творчий потенціал особистості,
виховувати потребу та здатність до художньо-творчої
самореалізації, духовного самовдосконалення.
Завдання:
Навчальні: розширення музично-естетичного досвіду, опанування
вміннями та навичками в практичній діяльності.
Розвивальні: збагачення емоційно-почуттєвої сфери;
формування універсальних якостей творчої особистості;
прояв уяви та інтуїції.
Виховні: виховання почуття колективізму, співпереживання за іншого.
Обладнання:мікрофони, реквізит
Хід заходу.
Ведуча: Добрий день дорогі друзі, шановні батьки, гості нашого концерту! Вже стало доброю традицією, наприкінці січня, представляти вам наші творчі здобутки. В цей вечір зимовий,
В цей вечір чудовий
Яскраві, нові запалають зірки!
В цей вечір святковий,
В цей вечір казковий
Відкриють таланти свої дітлахи!
Плекаємо змалку майбутнє держави –
Не будьте байдужі, татусі і мами!
Підросли у нас таланти
Співаки і музиканти,
Віртуози-танцюристи,
Подивіться, це ж артисти!
Сьогодні, до вашої уваги ми пропонуємо концерт-вітання від
зразкового вокального ансамблю «Каприз».
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
– Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі? –
Сонце усміхнулося здаля:
– Правда, все я бачу з висоти
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина – то найкращий край.
Солістка зразкового вокального ансамблю «Каприз» Литовченко Анна дарує вам пісню «Україна»
Чарівний дует зразкового вокального ансамблю «Каприз», Заіка Дар’я та Зубкова Аріна, подарує вам пісню «Новый год».
Зустрічайте наймолодших учасників нашого концерту з піснею «Неваляшки».
До «Королівства кішок» запрошує вас солістка молодшої групи зразкового вокального ансамблю «Каприз», Зубкова Аріна. Пісня «Королевство кошек».
Давайте разом із Кірою Шмигло прогуляємось у лузі. Пісня «На лугу».
І знову на нашій сцені молодша група дарує вам пісню «Кенгуру.ру».
Розбудило сонечко нас з тобою,
Повело нас сонечко за собою.
Хлопчики, дівчатка – я і ти,
Робимо зарядку: раз, два, три!
Якщо ви забули зранку зробити зарядку, зробіть її зараз з нашими вихованцями молодшої групи ансамблю «Каприз».
Пісня «Пісенька про зарядку».
Мріє в житті кожна людина,
Чи то вже дорослий, чи то ще дитина.
В мрію свою вірить й плекає,
Та чи здійсниться, вона ще не знає.
Якщо ти живеш, то й мрія з тобою,
З нею в житті йдеш твердою ходою.
То ж мріймо стільки душа наша просить,
Вона нам в майбутньому щастя приносить.
Безугла Олександра розповість вам про свою мрію.
Пісня «Треба мріяти завжди».
Свої новорічні вітання вам шлють солістка Дар’я Костенко та старша група ансамблю «Каприз».
Пісня «Новый год».
«На семи ветрах», так називається пісня, яку виконує старша група вокального ансамблю «Каприз».
І знову на сцені солістка зразкового вокального ансамблю «Каприз» Дар’я Костенко.
Червоні мальви край дороги…
Червона кров землі…
Сплелися в них усі тривоги,
Всі радощі й жалі.
Червоні мальви під вікном –
Одвічні берегині…
Нема в них пишності жоржин,
Нема троянд гордині.
В червоних мальвах – цвіт віків,
Вкраїнська біла хата…
В червоних мальвах – мами спів,
Й земля моя багата…
У виконанні Литовченко Анни прозвучить пісня «Балада про мальви».
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине,–
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
А зараз Дар’я Заіка дарує вам пісню «Наша Україна».
Що найдорожче в людині? Звісно, її батьки, так вважає солістка ансамблю «Каприз», Сварієнко Катерина.
Пісня «Мої батьки».
На осонні соняшник
підроста
голову за сонечком
поверта.
Дивиться він сонечку
просто в очі –
щось до мами-сонечка
мовить хоче.
Пісня «Соняшник» прозвучить у виконанні молодшої групи зразкового ансамблю «Каприз».
Дорогі друзі! Дякуємо вам за увагу! Сподіваємося, що ми подарували вам гарний настрій. До нових зустрічей!
Програма зразкового вокального ансамблю «Каприз»
Складена на основі “Програма колективу естрадної пісні”. Програми з позашкільної освіти.Художньо-естетичний напрям/ О.В.Биковська, І.О.Василянська, О.О.Волкова та ін. – К.:Грамота 2008. – Вип. 1 – с.39-47.
Пояснювальна записка
Естрадне мистецтво належить до числа найбільш масових, доступних і популярних.
Програма роботи колективу естрадної пісні є надзвичайно актуальним, оскільки сучасна естрадна пісня стала найпопулярнішим музичним жанром.
Метою програми є формування компетентності засобом естрадної пісні.
Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:
1. Пізнавальної, що забезпечує ознайомлення з кращими зразками світової музичної культури; оволодіння музично-естетичними знаннями.
2. Практичної, що сприяє формуванню навичок естрадного вокалу.
3. Творчої, що забезпечує підвищення майстерності використання особливих якостей співочого голосу; формування музично-естетичного смаку та розширення загального світогляду, виховання гармонійно розвиненої особистості; пошуку нових підходів до колективної імпровізації.
4. Соціальної, що сприяє вихованню громадянської свідомості, національної гідності через виконання кращих творів вітчизняної музики; формуванню навиків професійної взаємодії в колективі, прагненню до створення комфортного, доброзичливого клімату.
До колективу входять вихованці віком від 7 до 18 років. Приймаються усі бажаючі. При зарахуванні до колективу у дітей перевіряються музичний слух, голос, відчуття ритму, музична пам’ять, грудний і головний регістри.
Специфіка роботи ансамблю передбачає теоретичне ознайомлення вихованців з основними музичними, літературними та вокальними знаннями, практичну роботу зі створення художнього образу, основ сценічного руху та ритміки. При викладанні теоретичного матеріалу використовуються такі методи роботи як розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація тощо.
Розподіл навчального часу проводиться за результативністю засвоєння вихованцями поставлених навчальних і творчих завдань. Робота колективу здійснюється за принципами інтеграції загальної середньої та позашкільної освіти здійснення між предметних зв’язків. Заняття в колективі суттєво доповнюють такий розділ шкільної програми, як музика, сольфеджіо, співи.
У дітей віком від 12 до 18 років відбуваються процеси медитації, тому в цей період особливо важливою є робота з постановки співацького голосу.
Завданням керівника є навчання правильному співу у всьому його комплексі: звукоутворення, ведення звуку, дихання, дикція.
Під час роботи над чистотою інтонування одночасно слід вчити легкості, дзвінкості та звукочастотному вібрато, натуральності звучання голосу. Слід розкривати творчу індивідуальність виконавця, прищеплювати культуру співу, оберігати дітей і підлітків від манірності й наслідування чи дублювання майстрів естради.
Вокальна робота повинна проводитися на доступному музичному матеріалі. При роботі над вокалом під музичний супровід необхідно урівноважувати звучність. При цьому спів без мікрофону або зовсім недопустимий, або допустимий при малій гучності фонограми, інакше можливе форсування голосу виконавця. Неправильне вокальне виховання, недотримання гігієни співочого голосу шкідливо впливає на стан голосового апарату та естетичний розвиток як виконавців, так і слухачів. Увесь процес постановки та зміцнення голосу, вирівнювання регістрів має бути надзвичайно обережним і поступовим, і бажано, проводитися під контролем лікаря – фоніатора. Керівник гуртка має бути добре обізнаним з анатомією і фізіологією дихального та голосового апарату людини.
Пісня – не тільки музично-вокальний твір, але й літературний. Тому вихованці мають знати будову пісні, як літературного твору, як сфери емоційного життя людини, уміти емоційно переводити зміст тексту пісні у відповідні форми виразності.
Оскільки естрадний жанр вимагає видовищності особливе значення має робота над сценічним оформленням репертуару. При цьому використовується все для найповнішого розкриття художнього образу: пластика (танець або його елементи), світло, театралізована дія тощо. Сценічним оформленням номерів найкраще займатися після засвоєння музично-вокального матеріалу.
Основне завдання – розвиток спостережливості, вольових якостей, уяви, творчої ініціативи, емоційної чутливості, художньої вигадки.
Важливе значення у сприйняті виконавця глядачами має його зовнішній вигляд, а тому діти мають знати історію розвитку костюму, зокрема, сценічного, відмінність його від побутового та святкового. Слід ознайомити їх з декоративною косметикою, пояснити поняття «імідж співака».
Для успішної діяльності колективу дуже важливою є самостійна робота учнів, свідома, наполеглива, копітка праця. Учні повинні знайомитися з вітчизняною та зарубіжною класичною музикою, історичним розвитком естради, джазом, масовою піснею, творчістю композиторів, постів-піснярів і виконавців. Слід організувати регулярні відвідування концертів з наступним обговоренням.
Для естетичного виховання учнів, розширення їхнього світогляду важливе значення мають відвідування концертів, участь у різноманітних фестивалях і конкурсах.
Перевіркою знань, умінь і навичок дітей є публічні виступи спочатку для батьків і друзів, потім творчі звіти й концерти, участь у конкурсах і фестивалях, виступи по радіо та телебаченню нашого міста.
Програма є орієнтовною.
Керівник колективу може вносити зміни й доповнення у її зміст, плануючи свою роботу з урахуванням стану матеріально-технічної бази закладу, інтересів вихованців тощо.
Розподіл годин за темами теж є орієнтовним.
Керівник, враховуючи підготовку вихованців, може внести корективи до програми та визначити кількість годин, необхідних для засвоєння відповідної теми.
Орієнтовний навчально-тематичний план.
Початковий рівень, І-й рік навчання.
Програма.
1. Комплектація та набір груп; прослуховування та відбір дітей; ознайомлення з планом роботи вокально-естрадного гуртка; організаційні питання; інструктаж з техніки безпеки та життєдіяльності дітей.
2. Вокал. Теорія «Азбука вокалу»:
– поняття: співоче дихання, співоча дикція та артикуляція, техніка співу;
– основи техніки співу: положення корпусу (для співу сидячи, стоячи);
– правила гігієни та охорони голосу;
– основні жести хормейстера (керівника): увага, дихання, початок співу, кінець співу.
Практика. Розспівки та вправи. Спів в унісон.
3. Виконання вокально-технічних вправ:
– вправи на внутрішньо глоткову свободу;
– фонопедичні вправи;
– вправа на формування співочого дихання;
– вправи на звукоутворення, звуковидобування та звуковедення;
– вправи на чистоту інтонування та унісонне звучання;
– вправи на правильне формування голосних та чітку вимову приголосних;
– вправи на розвиток ритмічного слуху.
4. Музична грамота. Теорія «Нотна азбука»:
– назви музичних звуків;
– поняття нотний стан, скрипковий ключ;
– поняття тривалості нот та пауз.
Практика. Запис та читання музичних знаків. Сольфеджування. Визначення на слух кількості звуків, регістру, напряму руху мелодії. Спів музичних вправ (по нотах, на слух, напам’ять).
5. Сценічна культура.
Художній образ і його реалізація. Зовнішній вигляд виконавця. Історія розвитку костюма і, зокрема, сценічного. Відмінність сценічного костюма від побутового та святкового.
6. Підсумкове заняття.
Відкритий урок – концерт для батьків. Участь у звітному концерті за ІІ-е півріччя.
Прогнозований результат.
Діти повинні знати:
– терміни та поняття вокально-естрадного співу;
– терміни та поняття з елементарної теорії музики та сольфеджіо;
– будову та принцип роботи голосового апарату.
Діти повинні вміти:
– інтонаційно чисто заспівати вивчений твір;
– показати володіння елементарними вокально-технічними навичками (співоче дихання, звуковедення, чистота інтонування основної мелодичної лінії, співоча постава, дикція та артикуляція);
– прочитати з нотного аркуша нескладну мелодію, визначити на слух високу або низьку співочі позиції, чисте або фальшиве інтонування;
-пробна участь у звітному концерті за ІІ півріччя (масовий номер).
Орієнтовний навчально-тематичний план.
Початковий рівень, ІІ рік навчання.
Програма.
1. Вступ.
Комплектація та набір груп;
Прослуховування та відбір дітей; ознайомлення з планом роботи вокально-естрадного гуртка; організаційні питання; інструктаж з техніки безпеки та життєдіяльності дітей.
2. Історія виникнення української народної пісні.
Пісня – це подія, й історія, і літопис життя. Народний побут, народний характер, усі найтонші відтінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів – усе це розкривається у цих піснях. Жанри народних пісень.
3. Поняття естради.
Естрада – від (лат.) stratum – (поміст, підлога).
1) Підмостки для концертних виступів;
2) Вид сценічного мистецтва (вокальний, інструментальний, вокально-інструментальний, художнє читання, хореографія, циркові номери та інші).
Жанри та стилі вокально-естрадного напряму.
4. Співоча постанова.
Голос та його властивості. Складові частини голосового апарату. Профілактика співочого голосу. Співоче дихання.
5. Виконання вокально-технічних вправ:
– вправи на внутрішньо глоткову свободу;
– фонопедичні вправи;
– вправи на формування співочого дихання;
– вправи на звукоутворення, звуковидобування та звуковедення;
– вправи на чистоту інтонування та унісонне звучання;
– вправи на правильне формування голосних та чітку вимову приголосних;
– вправи на розвиток ритмічного слуху.
6. Унісонний спів.
Поняття унісону. (Унісон (італ.) – єдине звучання – єдина манера виконання кількома голосами одночасно однієї мелодії). Виконання вокально-технічних вправ на унісонне звучання.
7. Музична грамота.
Звук. Фізичні властивості звуку та їх вирази звичайними. Висота, сила, тембр звуку. Басовий ключ та його запис на нотоносці. Такт.
8. Сценічна культура.
Художній образ і його реалізація. Зовнішній вигляд виконавця. Історія розвитку костюму і, зокрема, сценічного. Відмінність сценічного костюму від побутового та святкового.
9. Підсумкове заняття.
Відкрите заняття для батьків.
Участь у звітному концерті за ІІ півріччя.
Прогнозований результат:
Діти повинні знати:
– терміни та поняття вокально-естрадного співу;
– терміни та поняття з елементарної теорії музики та сольфеджіо;
– будову та принцип голосового апарату.
Діти повинні вміти:
– інтонаційно чисто заспівати вивчений твір;
– показати володіння вокально-технічними навичками;
– прочитати з нотного аркуша нескладну мелодію;
– визначити на слух високу або низьку співочі позиції;
– участь у (масовому номері) звітному концерті за ІІ півріччя.
Орієнтовний навчально-тематичний план.
Основний рівень, І рік навчання.
Програма.
1. Вокал.
– виконання вокально-технічних вправ;
– вправи на внутрішньоглоткову свободу;
– фонопедичні вправи;
-«опора» співочого голосу;
– вправи на звукоутворення, звуковидобування та звуковедення;
– вправи на чистоту інтонування та розширення співочого діапазону по звуках мажорного тризвуку;
– вправи на рухомість та гнучкість співочого голосу;
– співоча дикція та артикуляція; робота із скоромовками;
– вправи на розвиток ритмічного слуху;
– вправи на розвиток гармонічного слуху.
Теорія.
Поняття: опора звуку, дихання, техніка співу.
Техніка співу: види дихання (діафрагмальне, міжреберне), рухливість нижньої щелепи під час співу.
Основні жанрові характеристики пісні (зміст, характер, образ).
Поняття аранжування пісні.
Основні елементи і прийоми естрадного та джазового виконання.
Практика.
Індивідуальний спів.
Прийоми гігієни та охорони голосу.
Спів у поєднанні з інструментальною фонограмою.
Спів з мікрофоном (на стійці, в руці).
Прийоми джазового виконання.
Ансамблевий спів в унісон.
Багатоголосний ансамблевий спів:
– вправи та пісні на 2 голоси;
– варіанти джазових співзвуч.
2. Музична грамота.
Теорія.
Поняття: мелодія, фраза, мотив.
Основні вимоги до акомпанементу.
Основні динамічні відтінки.
Побудова мажорної та мінорної гам (3 види).
Тризвуки, їх види, обернення.
Поняття інтервал.
Практика.
Визначення на слух ладу, характеру побудови, мотивів, фраз, періодів, розміру музичного твору.
Побудова інтервалів, тризвуків, акордів.
Визначення на слух та відтворення голосом у заданій тональності звуків, інтервалів, акордів із 3 звуків.
Визначення на слух стилю естрадної музики.
3. Сценічна культура.
Особливості сценічної уяви. Сценічна дія як дія в певних умовах. Сценічна умовність як художня вигадка. Цілеспрямованість, доцільність, логіка та послідовність, достовірність, оригінальність-найважливіші ознаки сценічної дії.
Художній образ і його реалізація.
Зовнішній вигляд виконавця. Імідж.
4. Концертна діяльність.
Постановка та вивчення концертних номерів.
Генеральні репетиції.
Основи візажу.
Концертний костюм та правила користування.
Техніка безпеки під час концертних виступів.
Концертно-фестивальні виступи.
5. Прогнозований результат.
Діти повинні знати:
– базові терміни та теоретичні поняття з музичної грамоти та вокально-естрадного співу;
– музичні жанри та форми;
– стилі творів;
– вимоги до гігієни та збереження голосу;
– вимоги до співацької постави;
– основи сценічної культури.
Діти повинні вміти:
– володіти основами вокально-естрадного співу;
– володіти вокально-художньою інтонацією та засобами сценічної виразності;
– володіти динамічними та тембральними можливостями голосу;
– вільно володіти усіма видами вокального дихання, технікою співу.
Орієнтовний навчально-тематичний план.
Основний рівень, другий і наступні роки навчання.
Програма.
1. Вокал.
– Виконання вокально-технічних вправ:
– вправи на внутрішньо глоткову свободу;
– вправи на звукоутворення та звуковедення;
– вправи на чистоту інтонування та розширення співочого діапазону;
– вправи на рухомість та гнучкість співочого голосу;
– робота із скоромовками, співоча дикція та артикуляція;
– вправи на розвиток ритмічного слуху;
– вправи на розвиток гармонічного слуху;
– Індивідуальна програма удосконалення вокального мистецтва:
– самоусвідомлення себе як унікальної особистості;
– психологічні аспекти співочого процесу;
– фізичне самопізнання співочого процесу;
– основні питання співочого дихання;
– дихання – як джерело звуку;
– голосоутворення;
– звільнення м’язів звукового каналу;
– язик у роботі над звуковим каналом;
– формування співочого тону;
– вправи на досягнення звуків високої співочої форманти;
– сила голосу – є сила дихання;
– вправи на розтягнення міжреберних м’язів;
– вправи для енергійної стимуляції дихального апарату;
– вправи на відчуття внутрішнього простору;
– вправи для досягнення більшого об’єму грудної клітини у поєднанні із збільшеною гнучкістю;
– про «центр» і наявність голосу.
2. Музична грамота.
Теорія:
Поняття: мелодія, фраза, мотив.
Поняття тривалості нот і пауз.
Основні вимоги до акомпанементу.
Основні динамічні відтінки.
Побудова мажорної та мінорної (3 види).
Тризвуки, їх види, обернення.
Поняття «інтервал», характерні інтервали.
Поняття септакорд, домінант септакорд (його обернення).
Поняття Т, S, Д.
Поняття «хроматизм», «модуляція».
Музичний розмір: постійний, змінний.
Основні музичні темпи:
стилі і напрями естрадної музики, їх основні характеристики.
Тактика:
Побудова інтервалів, тризвуків, акордів.
Визначення на слух ладу характеру побудови, мотивів, фраз, періодів, розміру музичного твору.
Визначення на слух та відтворення голосом у заданій тональності звуків, інтервалів, акордів із 3 – 4 звуків.
Визначення на слух та відтворення голосом простих гармонічних зв’язок (Т-S-Д, Т-S-Д/7-Т та ін.).
Спів музичних фрагментів з модуляцією, хроматизмами.
Визначення на слух стилю естрадної музики.
Імпровізація з фрагментами популярної естрадної музики: зміна стилю.
3. Сценічна культура.
Особливості сценічної уяви. Сценічна дія як дія в певних умовах. Сценічна умовність як художня вигадка. Цілеспрямованість, доцільність, логіка та послідовність, достовірність, оригінальність – найважливіші ознаки сценічної дії.
Художній образ і його реалізація.
Зовнішній вигляд виконавця, імідж.
Історія розвитку костюма і, зокрема, сценічного. Відмінки сценічного костюму від побутового та святкового. Дизайн костюма. Декоративна косметика.
Мода.
Технічні засоби. Мікрофони: вугільні, динамічні, конденсатори. Радіомікрофон. Мікшерні пульти. Підсилювачі. Акустичні системи. Монітори. Обробка звуку та, зокрема голосу. Світло й колір на сцені. Світло-ефекти. Аналогові та цифрові носії звукової інформації.
4. Концертна діяльність.
Генеральні репетиції. Техніка безпеки під час концертних виступів.
Постановка та вивчення концертних номерів.
Концертно-фестивальні виступи.
Прогнозований результат:
Діти повинні знати:
– базові терміни та теоретичні поняття з елементарної теорії музики та сольфеджіо;
– базові знання з індивідуальної програми удосконалення вокальної майстерності;
– вимоги до гігієни та збереження голосу співака;
– основи сценічної культури.
Діти повинні вміти:
– співати в унісон та з елементами дво-чотириголосся;
– володіти набором теоретичних знань та практичних умінь в обсязі програми;
– продемонструвати навички роботи з мікрофоном;
– виконати 2 – 3 твори з репертуару колективу в поєднанні зі сценічним рухом;
– брати участь у концертно-фестивальній діяльності колективу, входження в репертуар колективу в ансамблі чи соло (вибірково).
Орієнтовний навчально-тематичний план.
Вищий рівень, перший рік навчання.
Програма.
1. Вступне заняття.
Ознайомлення з темами занять, іншим розкладом і формами проведення.
Правила поведінки в колективі.
Організаційні питання.
Естрада, як один із основних видів музичного виконавства.
2. Вокал. Індивідуальна програма удосконалення вокальної майстерності:
– Функції нервової системи;
– Співочий голос, як акустичне явище;
– Будова голосового апарату;
– Орган слуху;
– Положення гортані при співі;
– Рауль Юсон і його вчення про «імпеданс»;
– Співоче дихання.
– Співоча дикція та артикуляція під час фонації;
– Формування основних співочих навичок;
– Розвиток різноманітної вокальної техніки;
– Дефекти голосу та шляхи їх подолання;
– Гігієна та збереження співочого голосу. Хвороби голосового апарату.
– Нервово-психічне навантаження;
3. Сценічний образ.
Особливості сценічної уяви. Сценічна дія як дія в певних умовах. Сценічна умовність як художня вигадка. Цілеспрямованість, доцільність, логіка та послідовність, достовірність, оригінальність – найважливіші ознаки сценічної дії.
Художній образ і його реалізація.
Практична робота:
– вправи на пластику рук, ніг. Постановка ходи та постави;
– вправи на вокально-рухову координацію. Підпорядкування руху, характеру музики й тексту;
– імітація звуків тварин. Голосове та дійове обігравання казок про тварин;
– вправи на увагу. Вправи на необхідність здійснення дій у запропонованих обставинах (виправданість дії: «Чому я це роблю? Для чого це я роблю?»)
4. Музично-освітні бесіди.
– Жанрова різноманітність музики;
– Музичний образ;
– Музична мова;
– Основні засоби музичної виразності (мелодія, гармонія, фактура, ритм, динаміка, темп, тембр);
– Музичні форми;
– Народнопісенні витоки професійної музики;
– Танцювальні традиції та ритми сучасної музики;
– Значення й посилення ролі ритму в сучасній музиці.
5. Концертна діяльність.
Генеральні репетиції.
Техніка безпеки під час концертних виступів.
Постановка та вивчення концертних номерів.
Концертно-фестивальні виступи.
Прогнозований результат.
Діти повинні знати:
– Основи вокального естрадного мистецтва;
– Вимоги до гігієни та збереження голосу співака;
– Основи сценічної культури.
Діти повинні вміти:
– Орієнтуватися у сфері сучасної музики;
– Володіти навичками вокально-естрадного співу;
– Емоційно переводити зміст тексту пісні у відповідні форми виразності;
– Виконувати вправи та ферменти творів із використанням різних вокальних прийомів;
– Добре розуміти характер творів, які виконуються, передавати їхній зміст і емоційний настрій слухачам;
– Поводити себе на сцені невимушено та впевнено;
– Користуватися звукопідсилюючою апаратурою та мікрофонами.
Орієнтовний навчально-тематичний план.
Вищий рівень, другий і наступні роки навчання.
Програма.
1. Вступне заняття.
Ознайомлення з темами занять, їхнім розкладом і формами проведення.
Правила поведінки в колективі.
Організаційні питання.
Естрада, як один із основних видів музичного виконання.
2. Пісня – музичний твір.
Фізика звуку. Висота (частота коливань): голосовий діапазон, слуховий діапазон, ультразвук, інфразвук.
Сила (амплітуда коливань): нижній і верхній пороги чутливості, больовий поріг.
Динамічність.
Тривалість.
Тембр. Обертони. Музичний слух. Відчуття ритму.
Музична пам’ять. Емоційність музики.
Механізм звукоутворення у природі. Звукоутворення у тварин і людини. Біологія звуку: діафрагма, легені, трахеї, бронхи, ребра, м’язи, гортань, голосові щілини.
Друга сигнальна система. Артикуляційний апарат (гортань, рот, губи, зуби, язик, щелепи, верхнє та нижнє піднебіння).
Уявлення про характер музичного твору.
Засоби музичної виразності, як чинники створення музичного образу (мелодія, гармонія, фактура, ритм, динаміка, тент, тембр).
Уявлення про тривалість,такт, музичні розміри (2/4, 3/4, 4/4). Різні види синкоп. Особливості танцювальних ритмів. Мотив. Фраза. Цезура. Речення. Каденція.
Будова твору: вступ, викладення теми, розвиток, кульмінація, реприза, кода. Види кульмінацій та їхнє значення. Основні музичні форми. Період. Куплетно-варіаційна форма. Варіаційність і варіантність. Форма блюзу.
Практична робота:
Аналіз творів класики, сучасної, концертної та естрадної музики з точки зору засобів музичної виразності, мелодійної лінії, форм, кульмінації та створення художнього образу в цілому.
3. Пісня – вокальний твір.
Мистецтво співу.
Ознайомлення дітей з основами вокального естрадного мистецтва, основними співочими навичками, гігієною та збереженням голосу.
Голосовий інструмент: бас, баритон, тенор, контральто, меццо-сопрано та сопрано.
Голосові регістри.
Співочі установки. Положення тулуба, рук, ніг, голови, шиї під час співу (академічного та естрадного).
Бельканто.
Драматичне направлення, емоційність.
Мистецтво співу – мистецтво дихання. Співвідношення вдиху та видиху залежно від характеру музики, довжини музичної фрази. Атака звуку: тверда (жорстка), м’яка та придихальна. Мобілізація всього артикуляційного апарата.
Практична робота:
– Оволодіння навичками нижньореберного дихання;
– Вправи на дихання на одному звуці поступовим збільшенням його тривалості та інші вправи;
– Оволодіння навичками твердої та м’якої атаки голосу.
Співоче звукоутворення.
Вивчення механізму співочого звукоутворення.
Опора та співочі відчуття.
Координація між силами підзв’язкового та надзв’язкового тиску. Роль гортані.
Вирівнювання регістрів. Зміцнення середньої та нижньої частини діапазону голосу. Вироблення співочого звукочастотного вібрато.
Спів окремих звуків, ступенів, звукоряду тощо.
Практична робота:
– Роль артикуляційного апарату у вокалізації та округленні голосних;
– Робота над розширенням динамічного діапазону;
– Робота над розширенням звуковисотного діапазону;
– Робота над якістю звуку.
Оволодіння виконавськими навичками.
Послідовність оволодіння виконавськими навичками:
а) ознайомлення з вокальною партією (програвання або сольфеджування) та її спів за вербальним і музичним текстом;
б) аналіз і корекція дихання, вступів, фразування; позначення моменту вступів і взяття дихання у нотному та літературному текстах;
в) спів у русі;
г) процес вживання в художній образ, координація дій.
Слуховий контроль. Виховання свідомого ставлення до співу. Розвиток вокального слуху. Звуковий баланс між виконавцем вокальної партії та акомпанементом.
Практична робота:
– Спів нефорсованим голосом на зручних позиціях;
– Спів нефорсованим голосом на незручних позиціях;
– Знайомство з елементами джазового співу;
– Виконання вправ і фрагментів творів із використанням різних вокальних прийомів.
4. Пісня – літературний твір.
Розвиток сюжету та його варіантність – зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.
Мотив як елемент сюжету. Мотив – тема – художній образ. Емоційність образу. Сюжет і фабула.
Рима. Слов’янська рима та рима в мовах народів світу. Тавтологічна рима. Глибока рима. Багата та бідна рими. Складена рима. Відкриті та закриті рими. Чоловічі та жіночі рими.
Віршознавство: евороніка – вчення про поєднання звуків; метрика (ритміка) – вчення про будову вірша; строфіка (рима у тексті) – вчення про поєднання віршів (строф). Ритміка вірша. Акцентуація.
Зміст і форма. Цезура.
Дикція та основні правила орфоепії: вимова приголосних і голосних, вимова приголосних у середині, на початку і в кінці слова, правильний наголос у словах, правила логіки мови. Характер співочої дикції залежно від характеру музики та змісту твору. Емоційність.
Співак – не дійова особа твору, а розповідач.
Практична робота:
– Робота над скоромовками;
– Робота з кульковим наповнювачем ротової порожнини;
– чітке читання тексту повільно з подальшим прискореним до темпу скоромовок;
– спроби віршування.
5. Сценічний образ.
Особливості сценічної уяви. Сценічна дія як дія в певних умовах. Сценічна умовність як художня вигадка. Цілеспрямованість, доцільність, логіка та послідовність, достовірність, оригінальність – найважливіші ознаки сценічної дії.
Художній образ і його реалізація.
Зовнішній вигляд виконавця. Імідж.
Історія розвитку костюма і, зокрема, сценічного. Відмінність сценічного костюма від побутового та святкового.
Декоративна косметика.
Мода.
Практична робота:
– Вправи на розвиток образних уявлень;
– Етюди імпровізації в запропонованих умовах (дія в умовах вигадки, з певними предметами);
– Робота з мікрофоном.
– Вправи на пластику рук, ніг. Постановка ходи та постави.
– Вправи на вокально-рухову координацію.
6. Музично-освітні бесіди:
– Пошуки нового в музичному мистецтві ХХ ст.;
– Проникнення класичної форми в естрадну та джазову музику і навпаки. Естрадні та джазові аранжування класичної музики;
– Виховання почуття міри й смаку;
– Виникнення року;
– Електроніка, штучні звуки в музиці;
– Злиття джазу та року;
– Серйозна й розважальна естрада;
Під час музично-освітніх бесід можуть проводитися також слухання музики.
7. Концертна діяльність.
Генеральні репетиції.
Техніка безпеки під час концертних виступів.
Концертно-фестивальні виступи.
Прогнозований результат.
Діти повинні знати:
– Будову пісні як музично-вокального та літературного твору;
– Основи вокального естрадного мистецтва;
– Історію розвитку сценічного костюму, мати уявлення про декоративну косметику та імідж співака.
Діти повинні вміти:
– Орієнтуватися у сфері сучасної музики;
– Володіти навичками естрадного співу;
– Емоційно переводити зміст тексту пісні у відповідні форми виразності;
– Виконувати вправи та фрагменти творів із використанням різних вокальних прийомів;
– Добре розуміти характер творів, які виконуються, передавати їхній зміст і емоційний настрій слухачам;
– Поводити себе на сцені невимушено та впевнено;
– Користуватися звукопідсилюючою апаратурою та мікрофонами;
– Брати активну участь у концертній діяльності колективу (в ансамблі та соло) з індивідуальною відзнакою творчих досягнень;
– Успішне складання випускного іспиту та отримання свідоцтва про позашкільну освіту;
– Вступу у профільний навчальний заклад (вибірково).
Література.
1. Гонтаренко Н.Б. Сольное пене: секреті вокального майстерства. Изд. 3-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2007.
2. Дмитриев Л.Б. Основы вокальной методики. – М., 2007.
3. Ламперти Ф. Искусство пения. М., 1923.
4. Петрова И.Э.-Методика постановки голоса. Программа учебного курса для студентов регентских семинарий.
5. Програми для позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів: П80 Художньо-естетичний напрям. Биковська О.В., Василянська І.О., Волкова О.О., та ін. – К.; Грамота, 2008, – Вип. 1. – с. 11-23, 39-47.
6. Ступов Г.Б. Учебное пособие для педагогических институтов «Хоровой класс». М.: Просвещение, 1988.
7. Шайкевич Ю. Вокально-хореографічне естрадне мистецтво.
уп. Петлицька Н., «Шкільний світ» № 29-31 (301 – 303), серпень 2005.
