Всесвітній день охорони праці
Всесвітній день охорони праці відзначається щороку 28 квітня за ініціативою Міжнародної організації праці (МОП). Ця організація була заснована в 1919 році урядами різних країн для забезпечення миру в усьому світі на основі усунення соціальної несправедливості та поліпшення умов праці.
МОП розробляє міжнародні трудові норми у формі конвенцій і рекомендацій, що встановлюють мінімальні стандарти основних трудових прав: робочий час, час відпочинку, оплата праці, здорові та безпечні умови праці, рівні можливості чоловіків і жінок тощо. Своїми першочерговими завданнями МОП визначає: підтримку демократії і соціального діалогу, боротьбу з бідністю і безробіттям, заборону дитячої та примусової праці.
Ідея проведення Всесвітнього Дня охорони праці бере початок від Дня вшанування пам’яті працівників, які загинули на роботі. Він вперше був організований американськими та канадськими робітниками в 1989 році.
Починаючи з 2003 року, понад 100 країн світу відзначають Всесвітній день охорони праці. Це було зроблено для того, щоб привернути увагу всього суспільства до проблеми збереження здоров’я людини на робочому місці, досягти зниження рівня виробничого травматизму, смертності на робочих місцях.
Наша держава підтримала ініціативу відзначення Всесвітнього дня охорони праці і, відповідно до Указу Президента України від 18.08.2006 № 685/2006, визначила 28 квітня як День охорони праці в Україні.
Пандемія COVID-19 обумовила вибір теми Дня охорони праці як у 2020-му, так і у 2021 році. Девіз Дня охорони праці ‒ 2020 звучав так: «Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя». Минулого року вірус зупинив життя цілої планети і внаслідок цього, звичайно, постраждали як роботодавці, так і працівники. Разом з кризою прийшло усвідомлення важливості зміцнення систем безпеки та здоров’я на роботі.
Девіз цьогорічного Дня охорони праці: «Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі ‒ 2021: передбачати, готуватися та реагувати на кризу ‒ Інвестиції у стійкі системи безпеки та здоров’я на роботі». Це означає необхідність посилення життєстійкості та протидії нинішнім і майбутнім кризам з урахуванням винесених уроків і набутого досвіду у сфері праці.
